ДНІPRO.ПОРОГИ.ДНК
Історія, ландшафт і пам’ять Дніпрових порогів. Від перших згадок до сучасності, від архівних карт і ретро-фотографій до легенд та художніх творів. Досліджуємо культурний код Придніпров’я, збережений у воді, камені, слові та людській пам’яті.
Дніпрові пороги – частина історичної пам'яті Придніпров'я. Цей розділ простежує їхню історію від перших згадок до сьогодення та збирає свідчення дослідників, архівні матеріали й наукові джерела.
Історичні документи, карти, фотографії та праці дослідників допомагають відновити образ Дніпрових порогів і зберегти знання про ландшафт, який назавжди змінився.
ХРОНОЛОГІЯ
Відомості про річку Борисфен (Дніпро), її повноводність та стратегічне значення вперше з'являються в античній традиції, зокрема у IV книзі («Мельпомена») давньогрецької «Історії» Геродота. Це найдавніша відома писемна фіксація географії річки, проте самих Дніпрових порогів автор безпосередньо у праці не згадує.
Транзитний геополітичний маршрут «із варягів у греки» детально зафіксовано у ключових джерелах доби. Візантійський імператор Костянтин VII Багрянородний у трактаті «Про управління імперією» залишив докладний опис подолання порогів та їхні унікальні двомовні назви – слов'янські та роські (давньоскандинавські). Водночас давньоруський літопис «Повість временних літ» окреслює географію шляху та фіксує його активне використання для військово-торговельних походів київських князів на Константинополь, зокрема Олега та Ігоря.
Під час повернення з другого Болгарського походу київський князь Святослав Ігорович загинув у битві з печенізьким ханом Курею. Літопис зазначає, що трагедія сталася біля Дніпрових порогів. Проте унікальні археологічні знахідки, зокрема мечі каролінгського типу, виявлені в районі острова Хортиця, вказують на те, що бій відбувся саме біля нього. Ця подія засвідчила небезпеку порожистого району, де судна доводилося перетягувати суходолом, що робило військові експедиції вразливими для нападів.
Унаслідок феодальної роздробленості Русі та монгольської навали XIII століття системна міжнародна торгівля Дніпром занепадає, а Надпоріжжя перетворюється на порубіжне «Дике Поле» між Великим Князівством Литовським, Кримським ханством та Ногайською ордою. У XV–XVI століттях багаті природні промисли (уходництво) починають масово залучати перші козацькі формування. Пороги стають природним захисним рубежем, що сприяло заснуванню у 1556 р. князем Дмитром (Байдою) Вишневецьким оборонного замку на острові Мала Хортиця.
На високому правому березі біля Першого (Кодацького) порога за проєктом французького інженера Гійома Левассера де Боплана уряд Речі Посполитої звів фортецю Кодак для блокування виходу козаків у Чорне море та контролю за втікачами. У серпні 1635 року твердиню нічним штурмом захопили та зруйнували козаки під проводом гетьмана Івана Сулими. Відбудована у значно більших масштабах у 1638–1639 роках, фортеця під час початку Визвольної війни в жовтні 1648 року остаточно капітулювала перед військами Богдана Хмельницького.
Французький військовий інженер і картограф Гійом Левассер де Боплан здійснює перше інструментальне географічне знімання річища Дніпра. Його фундаментальна праця «Опис України» та детальна спеціальна мапа Дніпра («Tractus Borysthenis», видана в Амстердамі) стали першими в європейській науці документами, які графічно точно зафіксували всі дев'ять класичних порогів, прилеглі острови, забори та козацькі річкові шляхи.
За часів козацтва Надпоріжжя було головною та найбільш захищеною територією Запорозької Січі. Через складні умови для плавання тут виникла особлива громада дніпровських лоцманів. Це були досвідчені судноводії з-поміж козаків, які досконало знали всі безпечні проходи, кам'яні гряди та небезпечні підводні вири. Наприкінці XVIII століття лоцманів уперше внесли до офіційних державних реєстрів. А вже у 1811 році громаду остаточно організували у спеціальне правове товариство зі своїм статутом і центром у селі Лоцманська Кам'янка.
У зв'язку з бурхливим розвитком індустріалізації розгортаються масштабні гідротехнічні роботи з розчищення річища. Здійснюються підривні роботи скельних гряд, створюються штучні «Новий» та «Казенний» судноплавні ходи, зводяться перші обхідні канали зі шлюзами, будівництво яких розпочалося наприкінці XVIII століття та активно продовжувалося у 1840-х роках. Втім, проходження через пороги залишалося екстремально складним та сезонно залежним аж до початку XX століття.
Дніпрові пороги стають об'єктом систематичних наукових, археологічних та етнографічних розвідок. Визначальний внесок у збереження пам'яті про регіон зробив академік Дмитро Яворницький, який докладно описав побут лоцманів, унікальну топоніміку, козацький фольклор та пам'ятки Надпоріжжя, підсумувавши результати своїх багаторічних пошуків у фундаментальній праці «Дніпрові пороги» (1928 р.).
У зв'язку з початком грандіозного будівництва Дніпровської ГЕС було сформовано Дніпробудівську археологічну експедицію під керівництвом Дмитра Яворницького. Це була перша масштабна превентивна (рятувальна) археологічна місія, завдяки якій науковці дослідили колосальні площі майбутнього затоплення, врятувавши тисячі безцінних артефактів від палеоліту до козацької доби.
Після зведення греблі ДніпроГЕСу та поступового наповнення Дніпровського водосховища рівень води піднявся на 37,5 метрів. Внаслідок цього всі дев'ять основних порогів та десятки кам'яних забор опинилися глибоко під водою. Унікальний природний та історико-культурний ландшафт Надпоріжжя був повністю прихований у водній товщі, зберігши свій прадавній гранітний остов на дні штучного водосховища.
Підрив російськими окупаційними військами Каховської ГЕС у червні 2023 року призвів до масштабної екологічно-техногенної катастрофи та осушення Каховського водосховища. Ця трагедія повністю оголила території історичного Великого Лугу та місця розташування кількох Запорозьких Січей. Подія сколихнула суспільний інтерес до всієї долини Дніпра та знову нагадала про потребу досліджувати й захищати козацьку спадщину Надпоріжжя від мародерства та забуття.
Хоча Дніпрові пороги досі залишаються під водою, цифровий простір повертає їх у сучасне життя. Систематизовані бази даних, старовинні мапи та зібрані матеріали знову відкривають цей унікальний регіон для освітян, митців, краєзнавців, нащадків лоцманів та кожного, хто прагне доторкнутися до історії, традицій і природної спадщини Придніпров'я.
ДОСЛІДНИКИ
Історія Дніпрових порогів збереглася не лише в документах і фотографіях, а й завдяки людям, які досліджували Надпоріжжя, фіксували його минуле та повертали цю спадщину в культурну пам'ять.
Історик · Етнограф · Фольклорист
Дослідник Південної України, мовознавець, мандрівник і письменник, який започаткував розвиток української етнографії як науки та залишив один із найдетальніших описово-статистичних портретів Дніпрових порогів та всієї Наддніпрянщини.
Археолог · Краєзнавець · Фольклорист
Історик, археолог, етнограф, фольклорист, краєзнавець, педагог та музейний діяч, член-кореспондент Всеукраїнської академії наук [ВУАН], засновник і перший директор Запорізького обласного краєзнавчого музею та засновник Олександрівського крайового архіву. Він є одним із найґрунтовніших польових дослідників і фундаторів джерелознавства та краєзнавства Нижнього Подніпров’я й Дніпрових порогів. Його багаторічна подвижницька діяльність заклала наукову основу вивчення Запорозького краю, а зібрані ним матеріальні, писемні та усні джерела врятували від забуття масив унікальних топонімів, козацьких переказів, археологічних пам'яток та документальної спадщини регіону.
Історик · Археолог · Етнограф
Історик, археолог, етнограф, фольклорист, лексикограф, письменник та академік АН УРСР. Багаторічний очільник Катеринославського обласного музею (нині Дніпропетровський національний історичний музей імені Д. І. Яворницького), фундатор краєзнавчих колекцій та невтомний збирач козацької старовини. За свій винятковий внесок у збереження національної пам’яті та вивчення історії України сучасники й наступники шанобливо називали його «козацьким батьком» і «запорізьким характерником».
Археолог · Історик
Археолог, історик, професор, доктор історичних наук, член Наукового товариства імені Шевченка (НТШ) та Української вільної академії наук (УВАН), видатний діяч еміграційної науки та заступник голови Дніпрельстанської археологічної експедиції (1927–1932) у зоні затоплення Дніпрогесу. Він зробив вагомий внесок у дослідження пам'яток кам'яної доби, неоліту та бронзового віку Надпоріжжя, Приазов'я й Донщини, залишивши понад 200 наукових праць, а в еміграції став рушієм української наукової думки за кордоном.
![Добровольський Аркадій Вікторович (1885[1887]–1956)](/media/bdf8474a39bb479bafc3d09a22e8d4a7.jpg)
Археолог · Музеєзнавець · Дослідник
Науковець, який зробив фундаментальний внесок у періодизацію первісної доби та методику польових розкопок у Степовому Придніпров'ї. Його дослідження пам'яток неоліту, енеоліту та доби бронзи дозволили виділити епохальні археологічні культури – середньостогівську, сабатинівську та бабинську, які стали класичною основою вивчення давньої історії Східної Європи.
Ботанік · Гідробіолог · Дослідник
Ботанік, альголог, гідробіолог, доктор біологічних наук (доктор ботаніки), професор, член-кореспондент АН УРСР та засновник Дніпропетровської гідробіологічної школи. Всесвітньо відомий науковець, який започаткував новий напрям у біологічній науці – гідробіологію водосховищ, організатор і перший керівник Дніпропетровської державної гідробіологічної станції, що стала осередком комплексного дослідження водних екосистем Степового Придніпров'я.
Археолог · Історик · Музеєзнавець
Археолог, історик, музеєзнавець, першодослідник всесвітньо відомого Шестовицького археологічного комплексу, член Всеукраїнського археологічного комітету (ВУАК) та один із провідних польових археологів Дніпрельстанівської експедиції в районі Дніпрових порогів. Він зробив вагомий внесок у дослідження пам'яток неоліту, доби бронзи та давньоруського часу, поєднавши академічну археологію із винятковою майстерністю польової графіки та креслення.
Історик · Краєзнавець · Освітянин
Історик, етнограф, краєзнавець, археолог, педагог, учень Дмитра Яворницького та провідний дослідник феномену дніпровського лоцманства. Він увійшов в історію вітчизняної науки як перший науковець, який фундаментально опрацював джерельну базу, архіви та усні свідчення лоцманської громади й створив цілісну концепцію виникнення, устрою, господарства та соціокультурного життя лоцманів Дніпрових порогів.
Лоцман · Краєзнавець · Педагог
Краєзнавець, музейник, вчитель, спадковий лоцман (останній із легендарних лоцманів Дніпрових порогів, який був професійним провідником ще до їх затоплення та став містком між епохами), засновник і натхненник першого в світі Музею лоцманів у селищі Лоцманська Кам'янка, а також лауреат краєзнавчої премії імені Дмитра Яворницького. Він став символом лоцманського духу Надпоріжжя, зберігши для нащадків усну історію, звичаї, традиції та унікальну топоніміку порожистої частини Дніпра.
Археолог · Історик · Методолог
Археолог, доктор історичних наук, професор, лауреат Державної премії УРСР у галузі науки і техніки (1977), премій імені В. Хвойки (1995) та «Золотий скіф». Один із фундаторів вітчизняної первісної археології, класик дослідження епох мезоліту, неоліту, енеоліту, а також став ініціатором систематичного вивчення козацької доби в Україні. Завдяки його багаторічній наукова діяльності і масштабним польовим було сформовано сучасні уявлення про дніпро-донецьку та середньостогівську археологічні культури, уточнено хронологію первісності й висвітлено ключові етапи етногенезу праіндоєвропейців у Східній Європі.
Археолог · Історик · Етнограф
Археолог, історик, доктор історичних наук, заслужений професор Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара та легендарна дослідниця старожитностей Степової України й Дніпровського Надпоріжжя, яка за понад пів століття плідної науково-педагогічної діяльності заснувала потужну Дніпропетровську археологічну школу, зробила вагомий внесок у вивчення культурогенезу епохи бронзи й енеоліту, а також відкрила важливі сторінки історії козацької доби.
Історик · Культуролог · Музеєзнавець
Історик, археолог, краєзнавець, доктор історичних наук (2014), заслужений працівник культури України, а також перший директор Державного історико-культурного заповідника запорозького козацтва на острові Хортиця та фундатор Музею історії запорозького козацтва. Дослідник зробив вагомий внесок у вивчення сакральної географії Низового Дніпра, запорозького судноплавства та комплексної історії Хортиці.
Геоботанік · Еколог · Біолог
Ботанік, кандидат біологічних наук, експерт у галузі дослідження флори та рослинності прибережних геосистем, водно-болотних угідь, біорізноманіття водосховищ й природно-заповідного фонду Степової зони України.
Геолог · Еколог · Природоохоронець
Геолог, геоморфолог, кандидат геолого-мінералогічних наук (1996), доцент кафедри геології та гідрогеології Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, провідний спеціаліст з питань державної геологічної зйомки Дніпропетровської комплексної геологічної партії та дійсний член Європейської асоціації зі збереження геологічної спадщини (ProGEO). Він є професійним фахівцем у галузі дослідження стратиграфії, геоморфології, геологічної будови та збереження унікальних об'єктів геологічної спадщини й природно-заповідного фонду Дніпровського Надпоріжжя та Південної України.
Краєзнавець · Дослідник
Дослідник історії Придніпров'я та автор краєзнавчих праць про людей, події й культурну спадщину регіону.
Історик · Краєзнавець
Дослідник історії Дніпра та Придніпров'я, автор публікацій про розвиток міста, його архітектуру, історичне середовище та культурну спадщину.
ЦИФРОВИЙ АРХІВ
Карти, фотографії та архівні матеріали зберігають образ Дніпрових порогів до затоплення. Цифровий архів збирає ці свідчення в одному просторі та відкриває доступ до документів, що допомагають відновити історію Надпоріжжя.
БІБЛІОГРАФІЯ
Книги, наукові розвідки, фахові публікації та цифрові ресурси про Дніпрові пороги й Надпоріжжя. Верифікована бібліографія об'єднує роботи для ознайомлення з історією регіону та подальшого вивчення.
140+ Верифікованих джерел
Переглянути всі джерелаПРОПОРОГИ.ЛОКАЦІЯ
Дніпрові пороги утворювали унікальний природний ландшафт уздовж течії Дніпра. Дев’ять основних порогів – від Кодака до Вільного – мали власну географію, характер течії та особливості рельєфу.
Інтерактивна карта дозволяє простежити їхнє розташування, ознайомитися з описами, координатами та сучасним станом кожної локації.
9 ПОРОГІВ
Оберіть поріг на карті, щоб дізнатися більше про його розташування, природні особливості та сучасний стан
КООРДИНАТИ: 48°23’16" пн. ш. 35°09’01" сх. д.
ПРОПОРОГИ.СЛОВО
Дніпрові пороги живуть не лише в історичних документах і на старих картах. Вони залишилися в літературі, легендах, фольклорі та спогадах – у текстах, що зберігають образ утраченого ландшафту й культурну пам'ять Придніпров'я.
Художні твори, козацькі легенди, поезія та усні перекази формують інший вимір історії порогів – емоційний, образний і особистий.
Літературний архів
