PRO.ПОРОГИ.ДНК
Архівні
матеріали.
Фотографії, карти, документи та матеріальні свідчення історії Дніпрових порогів. Цифровий архів акумулює спадщину регіонального ландшафту в єдиному просторі.
← ВитокиДЖЕРЕЛА ПРО
Зібрані матеріали охоплюють час від перших досліджень до масштабної трансформації регіону у 1930-х роках.
Інтерактивний перегляд із розподілом за типами дозволяє детальніше відтворити образ Надпоріжжя і зберегти знання про пороги як унікальне природне явище.
ЦИФРОВИЙ АРХІВ
ПОБАЧИТИ ПОРОГИ,
ЯКИХ УЖЕ НЕМАЄ.
Оберіть категорію матеріалів: фото, карти, документи чи інше – або перегляньте весь архів одразу.
Панченко Володимир Васильович, 1994р.
Онлайн репозиторій [Музей історії Дніпра]
Омельченко Григорій Микитович, 1994р.
Онлайн репозиторій [Музей історії Дніпра]
1880 р. – 1920 р. ; Російська імперія, Лоцманська Кам’янка
Онлайн репозиторій [Музей історії Дніпра]
Предмет у формі черпака, дерев’яний. Заокругленої форми з плоским дном. Має коротку ручку збоку. Використовувався для вичерпування води з човна. Практика використання кількох споликів одночасно було розповсюдженим явищем, зокрема під час проходження Дніпрових порогів, коли ризик затоплення судна збільшувався.
1900 р. – 1920 р. ; Російська імперія, м. Катеринослав
Онлайн репозиторій [Музей історії Дніпра]
На світлині зображені два молоді чоловіки у повний зріст. Чоловіки - матроси, учасники Першої Світової війни. Зліва направо, перший матрос зображений сидячи на камені - Кузьменко, другий матрос зображений стоячи, спираючись ногою на камінь - Драган. Чоловіки в формі. Знімок на фоні скель, моря та маятника. Фото на паспарту з написом: «CABINET PORTRAIT», зеленим кольором.
1925 р.; УРСР, м. Дніпропетровськ
Онлайн репозиторій [Музей історії Дніпра]
Посвідчення Коваленка Йосипа про участь в проводці через пороги Дніпра однієї брандвахти 4-ї техдільниці Водошляху з 21 по 25 травня 1925 р.
1994 р. ; Україна, м. Дніпропетровськ
Онлайн репозиторій [Музей історії Дніпра]
Макет весла складається з довгого дерев’яного держака та розширеної нижньої частини – лопати прямокутної форми. Вони вставлялися в спеціальні місця по бортах судна, щоб кілька веслярів могли працювати одночасно. Зроблене з цілісного шматка дерева. Один з головних елементів рушійної сили великого річкового судна, що використовувався на р. Дніпро у XVIII-XIX століттях. Весла виконували різноманітні функції: забезпечували рух судна у період відсутності течії та під час маневрування на порожистих та вузьких ділянках водойми. Вирізнялися великі стернові весла, керування якими відбувалося окремо. Вони призначалися для утримання напрямку руху або швидкого маневрування судна. Такі весла могли важити більше 20-30 кг та вимагали значного фізичного навантаження.
Виготовлено на замовлення братів Стіффель в м. Одеса
1860 – 1890; Російська імперія, м. Одеса
Онлайн репозиторій [Музей історії Дніпра]
2 пол. 1940-х рр.; УРСР; м. Дніпропетровськ
Онлайн репозиторій [Музей історії Дніпра]
На першому плані зображений берег Дніпра з човнами. На другому плані будівельні крани, заводи, електричні стовпи.
Панченко Володимир Васильович, 1991-1994
Онлайн репозиторій [Музей історії Дніпра]
Фотостудія "Рембрандт", 1900-1920 рр., м. Катеринослав
Онлайн репозиторій [Музей історії Дніпра]
На світлині зображена родина мешканців Лоцманської Кам’янки на початку ХХ століття. На фото батько, мати та син зображені сидячи, донька – стоячи біля батька. Чоловік – Жеребило Прокофій (лоцман), одягнений у штани, орнаментовану сорочку та жакет. Жінка – Жеребило Тетяна, одягнена в блузку, спідницю, фартух та намисто. Діти, донька – Жеребило Анастасія (одягнена в сукню і тримає ракетку) та син – Жеребило Іван, одягнений в штани, світер, сорочку, картуз, тримає в руках іграшкового коника з возом. Фото зроблене у спеціальному місці, на ньому напис: «Фотографія «Рембрандт» Катеринослав» (рос. мова).
1914-1917 рр., Лоцманська Кам’янка
Онлайн репозиторій [Музей історії Дніпра]
Дніпропетровський Місцевий Комітет Водного Транспорту, 1928 р.; УРСР, Дніпропетровськ
1950-1951 рр.; УРСР, Лоцманська Кам’янка
Онлайн репозиторій [Музей історії Дніпра]
Фото дітей на подвір’ї біля хати. Перед хатою двоє хлопців та дівчат, стоять гуртом. Всі одягнуті в зимовий одяг.
1946 р.; УРСР, Лоцманська Кам’янка
Онлайн репозиторій [Музей історії Дніпра]
На світлині мешканки Лоцманської Кам’янки. У першому ряді перша Кокоша Неллі Михайлівна (1939 року народження, по чоловіку прізвище Пономаренко), друга Кокоша Ніна Михайлівна (1940 року народження), третя Літуча Ніна Луківна (1940 року народження). У другому ряді стоїть Літуча Галина Олексіївна (1926 року народження, тітка Ніни Луківни). Всі дівчата одягнені в сукні. На передньому плані фото гілочки дерев з листям.
1949-1950 рр.; УРСР, Лоцманська Кам’янка
Онлайн репозиторій [Музей історії Дніпра]
Біля хати родини Сухойван [район кафе «Фантазія» на ж/м Перемога], вулиця Середня (Бакімська) на святкуванні 7 листопада. У першому ряді перший Літучий Лука Олексійович, другий Іван Кіндратович. У другому ряді перша Літуча Катерина Романівна (дівоче прізвище Шевченко), третій Літучий Олекса Микитович (лоцман І статті), п’ятий Сухойван Григорій. У третьому ряді перший Літучий Костянтин Олексійович (син Олекси), друга Сухойван Євгенія, третій Сухойван Іван та донька, четверта Літуча Галина Олексіївна (по чоловіку Воронько – донька Олекси), п’ята Літуча Марія Олексіївна (донька Олекси, по чоловіку Сухойван, на руках тримає доньку), шостий Сухойван Павло Григорович.
1957 р.-1958 р.; УРСР, Лоцманська Кам’янка
Онлайн репозиторій [Музей історії Дніпра]
На світлині три молоді дівчини. Фото зроблене в приміщенні школи, на зустрічі випускників в селі Лоцманська Кам’янка. Зліва направо перша - Селезень Марія Олександрівна, вдягнута в кофтину в горошок. Друга - Літуча Ніна Луківна, вдягнута в піджак темного кольору на якому прикріплений бантик. Третя - Мельник Ольга Карпівна, вдягнута в темний піджак та білу блузу. На задньому плані знімку розташовані стенди з фотографіями та письмовими джерелами.
1946 р.-1948 р.; УРСР, Лоцманська Кам’янка
Онлайн репоpиторій [Музей історії Дніпра]
Фото групове. На знімку мешканці Лоцманської Кам’янки. Знімок зроблений біля будинку батьків Григорія Микитовича Омельченка (зараз будинок зруйновано). Мешканці розташовані у три ряди, зліва направо у першому ряді стоять дві дівчинки, перша Олена Павлівна Омельченко (прізвище по чоловіку Студеникіна), друга Ніна Луківна Літуча (прізвище по чоловіку Грищенко). У другому ряді сидять чоловіки, перший Омельченко Павло Микитович, другий невідомий, третій Шевченко Афанасій Герасимович, четвертий невідомий, п’ятий невідомий. У третьому ряді жінки стоять, перша Омельченко Олександра Дмитрівна стоїть з сином Анатолієм1946 року народження (дружина Павла Микитовича Омельченка), друга невідома, третя Козар Галина, четверта невідома, п’ята Омельченко Віра Микитівна (менша сестра Григорія Микитовича Омельченка), шоста Літуча Просков’я Андріївна (по вуличному «Паша») з сином Віктором 1947 року народження.
1940 р.-1969 р.; УРСР, Лоцманська Кам’янка
Онлайн репозиторій [Музей історії Дніпра]
Фото групове, в повний зріст. На знімку чоловіки Лоцманської Кам’янки, розташовані в один ряд. Зліва направо перший Драган Михайло (по вуличному «Сільський»), другий Микола (по вуличному «Жук»), третій Захарченко Борис Федорович, четвертий невідомий.
1946 р.; УРСР, Лоцманська Кам’янка
Онлайн репозиторій [Музей історії Дніпра]
Фото групове. На знімку мешканці Лоцманської Кам’янки, сплавщики лісу через Дніпрові пороги 1943-1946 років. Мешканці розташовані у три ряди. У першому ряді перший сидить Семен Білаєнко, другий Дмитро Бойко, третій Дмитро Бойко, четвертий Іван Ілліч Бойко, п’ятий А. Шевченко. У другому ряді сидить перший Архип Захарченко, другий Андрій Макарович Савченко, третій Гнат Денисович Павловський, четвертий Кузьма Іванович Казанець (керівник, лоцман-отаман, командир лоцманів сплаву у 1943-1947 роках), п’ятий Іван Сохач. У третьому ряді стоїть перший Василь Миколенко, другий Григорій Шевченко, третій Іван Васильович Бойко, четвертий Борис Овсійчик, п’ятий Іван Петрович Бойко, шостий Іван Земляний, сьомий Іван Печений. На звороті рукописний напис синіми чорнилами: «Білієнко С. Ю.».
1880 р.-1920 р.; Лоцманська Кам’янка
Онлайн репозиторій [Музей історії Дніпра]
Дерев’яна жердина, відшліфована. Складається з залізного хомута та гачка скріплених між собою заклепками. Гачок у вигляді півмісяця, має гострий наконечник. Місце кріплення гака прироблене до дерева. Оборотень з дерев’яним держаком. Знаряддя для підняття, переміщення, перекидання та перекручування колод, корчів, уламків на плоту та суші, що заважали маневруванню та руху судна (в Лоцманській Кам’янці називали «перевертень»).
1880 р.-1920 р.; Лоцманська Кам’янка
Онлайн репозиторій [Музей історії Дніпра]
Корпус швартового пристрою має вигляд списа. На загостреному кінці зарубини. У центрі має отвір в яке вставлене кільце. Через кільце протягувався ланцюг або мотузка, яка фіксувала човен. Кільце товсте, не гладке. Швартовий пристрій призначений для утримання човна на пристані при стоянці.
1880 р.-1920 р.; Лоцманська Кам’янка
Онлайн репозиторій [Музей історії Дніпра]
Металевий наконечник з гострим профілем та загнутими гаками, для зачеплення предметів. Металевий держак має отвір для з’єднання з дерев’яним держаком. Багор - знаряддя для відштовхування на плоті та дубі. Також використовувався для утримання судна на відстані від причалу.
1880 р.-1920 р.; Лоцманська Кам’янка
Онлайн-репозиторій [Музей історії Дніпра]
Предмет у формі черпака, дерев’яний. Заокругленої форми з плоским дном. Має коротку ручку збоку. Використовувався для вичерпування води з човна. Практика використання кількох споликів одночасно було розповсюдженим явищем, зокрема під час проходження Дніпрових порогів, коли ризик затоплення судна збільшувався.
За цим фільтром матеріалів поки немає.
